Сайт мешканців будинку по вул. Печенізька, 16 (Київ)

Повернутися на сторінку теплопостачання

Коротка теорія теплопунктів та ситуація у березні 2018 р.


Отже, у березні 2018 р. для буд. 16 з'явилася така заява від тепловиків "Київенерго":

Як тут себе поводитися?

Власно у мене спочатку виникла думка про те, що при працездатному теплолічильнику і при нормальному процесі зняття показань ніякого "перерахування" не може бути.
Під впливом цієї думки я написав заяву у ЦОК Шевченківського району.
Згодом отримав відповідь.
Отримав вже після того, як вирішив знайти відповідального за теплопункт будинку N: 16 і з'ясувати подробиці ситуації. З'ясувалося таке:

1. Керуюча компанія за адресою: вул. Білоруська, 1 відповіла, що відповідального за теплопункт у них нема і його треба шукати у "Київенерго" вул. Жилянська, 63.

Так сталося, що на вул. Жилянська є два ЦОК-а "Київенерго":

- N: 63 - по тепловому господарству,
- N: 83/53 - по електричному господарству (+ гаряча вода і (можливо) листування з тепловиками через заяви - це я ще не зовсім впевнено з'ясував).
Місцеположення цих ЦОК-ів можна подивитися на окремої сторінці сайту.

Коротка теорія теплопункту з теплолічильником

Ось схема реального теплопункту з іншим теплолічильником і без ГВП ("гарячого водопостачання"):

Тут ми бачимо два трубопроводу: подаючого і "обратного". На них встановлюється багато чого: манометри, термометри, регулятор тиску, витратомір, теплообчислювач (теплолічильник) і т.д. (склад конкретного теплопункту може відрізнятися складовими).

Теплолічильники існують різних моделей різних фірм.
(Схему конкретного теплопункту буд. 16 по вул. Печенізької я ще не знайшов).

Принцип зняття показань.

У відповідний день або відповідальний за теплопункт від споживача, або від "Київенерго", або разом приходять у теплопункт і зчитують показники. Або вручну з екрану теплолічильника (окремі показники), або теплолічильник з'єднується з мобільним комп'ютером (наприклад, COM-USB дротом) і за допомогою спеціальної програми ("додатку") зчитується архів теплолічильника.

У підсумку готується така таблиця (реальний приклад з реального теплолічильника, зчитаний на мобільний комп'ютер):

Тут:
- Q - Гкал(орії)
- Н - відпрацьований час у годинах,
- G1 - витрати теплоносія (води) у куб.м

Для побудови такої таблиці можна вручну зняти нові показники (Q, H, G1) і порівняти їх з попередніми.
Або зчитати архів на комп'ютер, з якого подібна таблиця буде побудована засобами додатку.

На наведеному прикладі ще й розраховувалися витрати у теплотрасі (Qтп), якщо така обліковується на балансі споживача. Як мені казали у "Київенерго" (кімн. 4), для житлових будинків такі витрати не розраховуються.

Ще у наведеному прикладі можна побачити, що попередні значення знімалися за 24 число попереднього місяця (лютий), а нові - 21 березня (коли теплоподача закривалася). Взагалі для юридичних споживачів у "Київенерго" є правило отримати таблицю споживання тепла за період з 26 попереднього місяця до 25 поточного місяця. Але для житлових будинків мені казали (у кімн. 4), що зняття показників може відбуватися у різні дні, тому що будинків "тисячи".

А що робити, якщо пропаде електрострум і лічильник не зможе працювати?
Тоді беруть найближчі показники "до" і "після", розраховують середнє значення і його проставляють у "пропущені" дні. В рахунок для сплати як правило йде ось це нараховане число витрат Гкал.

Для житлових будинків у рахунку пишуть період "з першого числа місяця до останнього". Тобто, "залишок" днів ("до останнього") треба дорахувати. Для цього вираховують середні витрати на 1 день за час з початку місяця і додають витрати ("авансом") до останнього числа місяця так, щоб у платіжці було написано інтервал розрахунку:
"01 число місяця - останнє число місяця".

Крім того, приклад показань (вище) було взято у споживача, у якого немає гарячого водопостачання (тільки теплопостачання). У житлових будинках ГВП існує.
Відповідно "нормально" мають бути ДВА лічильника - для ГВП і для тепла.

Так от, у "кімн. 4" мені казали, що у буд. 16 встановлено ДВА лічильника.
Один - (я не зовсім зрозумів який, можливо це краще з'ясувати у "Київводоканалі") - вже давно "на вході".
Другий - саме "теплолічильник".

Але, як пояснив (новий з 2017 р.) заступник начальника з технічного забезпечення продажу РТМ "ЦЕНТР" СВП "КТМ" ПАТ "Київенерго" Брей Ольга Михайлівна (у кімн. 4) ((044) 287-80-66) для розрахунків деякий час використовувалися лише показники 1-го лічильника з поділом: 65% - на ГВП і 35% на тепло (без зняття архіву з теплолічильника). Причиною була названа своєчасна відсутність спеціально навченої людини на багато будинків. Ось тому Брей О.М.  і ініціювала "перерахунок" витрат Гкал за зиму 2016-2017 рр. зняттям безпосередньо з теплолічильника.

З її слів зараз зняття показників виконується за допомогою комп'ютерів безпосередньо з теплолічильника (за допомогою "прошитих" ноутбуків).

Ще (по теорії) останнє значення Гкал у останній місяц зими має потрапити у осінній "Акт готовності" ВОТЕ.

======================

Виникає проблема як відноситися до цього "перерахунку"?

Писати скарги? Я написав.

У той день, коли я перший раз відвідав Жилянську, 63 (ранком) ввечері я отримав відповідь від "Київенерго".
Ось вона (для збільшення натисніть на фото кнопку миші):

для збільшення натисніть на фото кнопку миші

для збільшення натисніть на фото кнопку миші

Отже, розяснення таке:

ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» розглянуто Ваше звернення стосовно нарахувань за послугу з централізованого опалення (далі - ІДО) за адресою: вул. Печенізька, 16.

Повідомляємо, що на системі ІДО житлового будинку за адресою: вул. Печенізька, 16 встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії.

Нарахування оплати за послугу з централізованого опалення мешканцям зазначеного будинку здійснюються згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі квартир, відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, тобто за фактично спожиту теплову енергію.

Обсяг спожитих Гкал, визначений згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, розподіляється між житловою та нежитловою частинами буднику відповідно до теплових навантажень цих частин, визначених пропорційно їх опалювальних площ.

У ході аналізу нарахувань за послугу з централізованого опалення мешканцям наведеного житлового будинку, після проведення контрольних знімань показників будинкового засобу обліку теплової енергії, виявлено, що нарахування за послугу з централізованого опалення за жовтень 2016 - квітень 2017 року здійснені некоректно у зв'язку з застосуванням помилкових обсягів спожитої теплової енергії, а саме:

Далі робимо табличку:

Місяць 2016-2017 рр.

Проведено
нарахування
за Гкал
(за правилом
65% - 35% ?):

Було вказано
у рахунку
Гкал

Фактично
спожито
Гкал
(з архиву
лічильника ??)

Різниця
(факт-
рахунок)

Тариф
(грн.
на 1 Гкал)

жовтень   16

61,6542

61,65

56,5850

-5,0692

1416,96

листопад  16

82,2141

82,21

118,969

36,7549

1416,96

грудень    17

78,2649

78,26

143,8759

65,6110

1416,96

січень      17

86,2582

86,26

163,2492

76,9910

1416,96

лютий     17

127,2576

127,26

139,9546

12,6970

1416,96

березень 17

130,1148

130,11

112,1588

-17,9560

1416,96

квітень    17

20,2503

20,25

0,3043

-19,9460

1416,96

РАЗОМ:

586,0141

586,00

735,0968

149,0827

Тобто разом сума "різниці" складає: 149,0827 х 1416,96  = 211 244,22 грн.
Приблизно ділимо на 120 квартир і отримуємо з кожної квартири у середньому 1760,37 грн.
(В залежності від площі або менше, або більше).

У рахунках опалювальна площа по будинку показується така: 6387,60 кв.м
З чого на 1 кв.м доводиться 149,0827 : 6387,60 = 0,0233393919468971 Гкал "боргу".
перемножуємо на площу власної квартири і отримуємо Гкал "боргу" на квартиру.
Наприклад, 0,0233393919468971 х 66,4 = 1,54973562527397 Гкал
Хоча зараз тариф 1355,83 грн., у мінулу зиму він був інший (1416,96 грн.)
У підсумку на площу 66,4 кв.м ось і отримуємо: 1,5497 х 1416,96 = 2195,86 грн.
У нас в платижці вказано: "2195,71 грн." (похибка у копійках залежить від рівня округлення ).

Як бути далі?

Намагання детального знайомства з ситуацією показало, що у "Київенерго" (на випадок суду) є деяка "обґрунтованість". З другого боку можна висунути зауваження, а куди дивилося те "Київенерго" у той час? Чому вони приховують подробиці процесу перерахунку? Бояться, що можна вказати на їх помилки? Чи це (з думки керівництва "Київенерго") не варто довгого роз'яснення? Ольга Михайлівна казала, що у той час у них були проблеми (у тому числі) з кадрами. Тобто "Київенерго" може щось пояснити суду з цього приводу. І тут може виникнути "колізія": що перемагає? Списати "знайдений борг" на деяку "недбалість" самого "Київенерго"? Або "Київенерго" таки має право на "перерахунок" із-за "знайдених помилок" у порядку зняття показників?

На даний час "Київенерго" пропонує ось такий варіант (оплатити "борг").

Можливо, існують умови для звернення до суду.

Наприклад, задля або скасування "боргу", або поділити "недбальство" навпіл: половину – на "Київенерго", половину – на мешканців. Але таке рішення може ухвалити тільки суд.

Тобто для такого варіанту треба з'ясувати кому туди звертатися? Комусь окремому мешканцю? Або зробити колективний позов? Це теж має бути оформлено. Можливо, ні від "групи підписантів", а від обраного "представника". Тобто спочатку провести або якісь збори мешканців, або дати мешканцям на підпис "Протокол погодження" щодо виборів "представника". Чи звернутися до якогось адвокату як "представника" "громади". Зрозуміло, що цей варіант буде вимагати певні кошти (на послуги адвокату, на судові витрати). І не відомо, на який час все це розтягнеться. І чи не перевищать витрати на суд просто оплатити цей "борг"?

Крім того, треба ж розуміти, що спілкування з тепловиками не останнє.

Мережі старіють, що буде з ремонтами зараз невідомо. ЖЕК ліквідовано. Як буде дивитися на цю проблему "Керуюча компанія" теж (поки що) невідомо. Цілком вірогідно, що прийдеться звертатися до тепловиків за "допомогу". І як це буде виглядати на тлі суду?

Тобто можливо є сенс обговорити і такий варіант: "закрити очі" і оплатити цей "борг" (але, скажімо) не у цьому місяці, а десь влітку (можливо) частинами. Крім того, не просто "оплатити" "борг", а посилити контроль громади за зняттям показників і за процес нарахувань. Тобто висунути (знов таки) "представника" за спілкуванням з "Київенерго", який буде мати право отримувати різні документи від "Київенерго", а саме: копію файла даних з теплолічильника, копію місячних звітів, копію Акту готовності ВОТЕ. З подальшим оприлюдненням їх. (Найзручніше – на сайті Інтернета, а не розклеюванням "дацзибао" на стенді інформації). Наприклад, я вже отримав деякі звіти від "Київенерго" за 2016-початок 2018 р. і можу викласти їх на цьому сайті. (У тому числі як можливий матеріал для позову у суд).

Власно я один не можу прийняти остаточне рішення і план подальших дій.
Тому зробив цей сайт.
З форумом.

Можу запропонувати таке: "борг" поки що не оплачувати (наприклад, місяць), провести обговорення варіантів дій. А далі буде:

- або ніхто нічого обговорювати не буде і кожний буде приймати рішення сам (або платити, або ні) з подальшим рішенням можливих наслідків наодинці.

- або з'явиться якесь спільне (чи для "більшості") рішення.

Ваш вибір!

08.04.2018

[На початок]
Повернутися на сторінку теплопостачання